Світогляд.info

На головну
2018-03-13 2018-03-13 07:25:50

13.03.2018. Іван Різак продовжує шукати підтримки у народних депутатів України та спрямовує їм особисті звернення з проханням сприяти розкриттю політичного вбивства сина Олексія

Сьогодні такі звернення надіслано і найближчим часом їх отримають народні депутати України:

ШАНОВНІ НАРОДНІ ДЕПУТАТИ УКРАЇНИ!

Вкотре звертаюсь до Вас і Ваших колег за допомогою в межах чинного законодавства в забезпеченні об’єктивного розслідування замовного політичного вбивства мого єдиного сина Олексія в листопаді 2012 року (Різак Олексій Іванович 27.05.1989 – 16.11.2012, головний податковий  інспектор ДПА в Закарпатській області).

Прошу Вашого сприяння і у відновленні трудових прав моєї дружини в Ужгородському національному університеті, які були порушені кілька років тому окремими посадовцями вузу, бо такі дії, на мою думку, є продовженням знищення моєї сім’ї в угоду певній впливовій групі з незрозумілих мені причин.

Детальніше за адресами (http://oleksiy-rizak.info/) та (http://svitohlyad.info/).

Правоохоронці так і не дали відповідей на питання, які поставлені експертами, фактично повністю засекретили матеріали кримінального провадження. Їм відомо, що експерти є високопрофесійними представниками юридичної спільноти і дуже серйозними представниками тої ж правоохоронної системи. Головне, що відповіді на ці питання дали б можливість максимально наблизитись (!) до розкриття цього злочину ((http://svitohlyad.info/?p=103524), (http://svitohlyad.info/?p=102961)).

Очевидно, що вбивство сина повинно розслідуватися за фактом вчинення терористичного акту (ст.258 КК України), який привів до загибелі людини. Злочинці вбивали сина, на мою думку, з метою порушення громадської безпеки, залякування громадськості, дестабілізації ситуації, поширення паніки серед жителів міста і області.

Нагадаю, що місце і час цього страшного злочину приховуються, справжні причини смерті не називаються. Досудове розслідування цинічно фальсифіковано.

Мене неодноразово пробували залякати, навіть робив це полковник СБУ, радник голови зовнішньої розвідки; слідчий погрожував, що свідки версії про вбивство сина можуть не дожити до суду; до судмедекспертизи під час ексгумації тіла мене і моїх близьких не допустили спецназівці з автоматами; перед ексгумацією була інформація про можливий підрив могили за участі одного з працівників МНС, а на самій могилі був встановлений портрет сина з вибитими зубами і певними надписами нібито від імені вбитого сина; під час ексгумації невідомими «комунальниками» була спроба понівечити тіло; спецназівці не допустили нікого з нас переконатися, що в могилі хоронять тіло саме мого сина; полковник СБУ розповідав (який цинізм!), що через відносини з дівчиною син готувався три роки до самогубства, «забувши», що з цією дівчиною він вчився тільки до третього класу, а з четвертого до закінчення школи ні разу не бачився і не розмовляв. Я вже не кажу, що після закінчення школи в 2005 році і до нашого повернення з Харкова влітку 2012 року син Олексій не був ЖОДНОГО разу в Ужгороді. Ця дівчина вийшла несподівано з ним на зв’язок буквально за кілька днів до нашого повернення в рідне місто, тобто нагадала про себе майже через дванадцять років після дитячого знайомства.

Начальник слідчого управління МВС, здається, в грудні  2012 року запевнив мене, що злочин буде розкрито силами слідчих УМВС ТА МВС, але письмово підтримав моє клопотання до Генерального прокурора України про створення міжвідомчої міжрегіональної слідчої групи…

Нагадаю, що я повертався в Ужгород за власним бажанням, бо до цих пір не розумію, чому була настійлива рекомендація жити за межами області з боку окремих позавчорашніх соратників-земляків, які вже понад десяток років і прізвище моє з того часу  забули. Я теж не був в рідному місті жодного разу з вересня 2005 року до червня 2012, Особливо після не менш настійливого запрошення тодішнього мера Харкова переїхати працювати в це місто (пізніше він просто залишив мене напризволяще і не допоміг з роботою). Добре, що світ не без добрих людей.  В Ужгород я теж повертався  під гарантії трудовлаштування мене, дружини та сина тодішніх міністра МНС та голови ОДА. До речі, до сьогоднішнього дня я так з ними і не зміг зустрітися не з моєї вини. З того часу в мене  вбили сина, знущаються над дружиною, а я залишився без будь-якої роботи. Згадую про це тому, що це є ще одним підтвердженням, що моє життя і моїх рідних КИМОСЬ і ЧОМУСЬ добре відстежувалось, хоча я давно поза політикою, а в бізнесі ніколи, на жаль чи на щастя, інтересів особистих не мав і не маю, чужих теж не відстоював. За всі свої слова відповідаю, а їх дуже просто завжди перевірити.

Розповідаю це знову-таки не для того, щоб викликати співчуття чи зайти в роль вічної жертви.

Ці всі обставини, а також чисельні факти з моїх попередніх звернень, при законному їх розгляді дають можливість скасувати всі незаконні рішення окремих правоохоронців, провести відносно них та їх керівників службове розслідування, а також провести об’єктивне розслідування політичного замовного вбивства сина Олексія.

Дякую Вам і Вашим колегам за розуміння і надіюсь на підтримку в боротьбі за торжество законності і справедливості.

З повагою, Різак Іван Михайлович, народний депутат України четвертого скликання, державний службовець першого рангу у відставці, голова Благодійного фонду імені безвинно убієнного Олексія Різак, безробітний.

13.03.2018

Комітет з питань бюджету

Амельченко Василь Васильович Перший заступник голови Комітету
Білоцерковець Дмитро Олександрович Член Комітету
Гєллєр Євгеній Борисович Член Комітету
Горбунов Олександр Володимирович Голова підкомітету
Деркач Андрій Леонідович Член Комітету
Дубіль Валерій Олександрович Член Комітету
Дубневич Богдан Васильович Голова підкомітету
Іщейкін Костянтин Євгенович Голова підкомітету
Кривенко Віктор Миколайович Заступник голови Комітету
Крулько Іван Іванович Голова підкомітету
Куліченко Іван Іванович Голова підкомітету
Левченко Юрій Володимирович Голова підкомітету
Маркевич Ярослав Володимирович Голова підкомітету
Матвієнко Анатолій Сергійович Член Комітету
Медуниця Олег Вячеславович Член Комітету
Мельник Сергій Іванович Заступник голови Комітету
Мепарішвілі Хвича Нодарович Член Комітету
Микитась Максим Вікторович Член Комітету
Молоток Ігор Федорович Голова підкомітету
Павелко Андрій Васильович Голова Комітету
Павлов Костянтин Юрійович Голова підкомітету
Пинзеник Віктор Михайлович Член Комітету
Пресман Олександр Семенович Член Комітету
Рудик Сергій Ярославович Голова підкомітету
Скорик Микола Леонідович Член Комітету
Унгурян Павло Якимович Голова підкомітету
Шевченко Олександр Леонідович Член Комітету
Шкварилюк Володимир Васильович Секретар Комітету

 

СВІТОГЛЯД